Творче самовираження вихованців на заняттях із зображувальної діяльності

Ми пропонуємо до розгляду методологію інтерактивної форми мистецької освіти, яка враховує вимоги сучасної педагогіки. Вони складаються із завдань, які містять у собі:

- Освітні — спрямовані на активацію уяви та фантазії. Передбачають формування практичної діяльності, уміння аналізувати та інтерпретувати мистецькі твори та дитячі малюнки, навчатися споглядати їх різними способами: статичний — сприймати їх через внутрішній світ, пропускати через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного стану та виразити їх; динамічний — сприймати через зовнішні відображення мистецьких творів, тобто «оживлювати» образи картини чи скульптури рухами, театральною діяльністю, обрядовими дійствами. Спробувати уявити собі, яким чином зображені образи набули тієї чи іншої пози. Пластичними або гострими рухами передати стан природи, що відтворив художник у своєму мистецькому творі. Створювати творчі композиції за мотивами мистецьких творів, видів і жанрів мистецтва, малювати варіації на теми та імпровізувати за творами митців. Застосування таких нестандартних завдань є одним із засобів стимулювання інтересу до мистецтва. Розглянемо деякі з них. Так, запропонуємо учням провести аналіз на порівняння ряду робіт на одну тему, виконаних дітьми різних вікових категорій. Спроектувати аналіз запитаннями: чим можна ускладнити чи доповнити сюжет? Що змінити, які художні техніки, матеріали застосувати, тобто відтворити картину на площині в об’ємі — скульптуру, рельєф, паперопластику? В якому жанрі або виді мистецтва намалювати її? Визначити мету створення малюнка (навчитися художній техніці, чи він носитиме рекламний характер чи прикрашатиме інтер’єр тощо). Такий аналіз активізує творчий процес, з’являються нові ідеї та образи у розкритті теми. Це ж стосується завдань-диктантів. Учень під диктовку створює композицію, має швидко розташувати зображення так, щоб утворився сюжет. Завдання на часткове копіювання якогось фрагмента відомої картини чи малюнка вчителя, а далі придумати та розширити його за своєю фантазією або подивитись на картину та спробувати відтворити побачене. Вправа на реставрування форми та малюнка посуду за уламком.
- Розвивальні — спрямовані на використання нетрадиційних методів запропонованого матеріалу як один із засобів впливу на творчий потенціал дитини. Сюди відносяться використання набутих учнями знань з інших навчальних дисциплін; долучення різноманітних терапій — арт, арома, музичні, аутотренінги, релаксація, медитація. Застосування непоширених художніх технік (пальчиковий метод, малювання пластиліном на склі, лиття води у форми, ліплення з мокрого піску тощо) та матеріалів (малювання лаком для нігтів, губною помадою, тінями для повік, коректором, «ліплення» утеплювальною пінкою, гіпсовим бинтом тощо), використання різних предметів (палички, корпуса кулькової ручки, овочів), застосування імпровізації в поєднанні різноманітних технік. Використання вчителем різноманітних прийомів ознайомлення дітей із процесом змішування кольорів. Так, палітра може бути у вигляді склянок, у яких знаходяться барвники. Переливаючи їх з одного посуду в інший, діти спостерігають хімічний процес утворення різноманітних відтінків. Таким прикладом може бути накладання кольорових світлофільтрів один на другий, у якому учні спостерігають оптичне змішування кольорів. Далі школярам пропонується самостійно придумати вид палітри. Ця вправа спрямована на засвоєння вмінь змішувати та отримувати нові кольори та відтінки. Аромати також можуть активізувати натхнення дітей. Особливо якщо їх застосувати на уроках малювання пейзажів, натюрмортів. Включаються нюхові аналізатори, які ви-кликають у дитини асоціації з приємними спогадами, що позитивно впливає на її емоційний стан.
- Виховні — містять у собі незвичайні форми проведення заняття як засіб формування здатності проявляти творчу діяльність: урок на виставці, у музеї, на екскурсії, у магазині, у майстернях митців — живописців, гончарів, різьбярів, вишивальниць і т. д., в ательє, редакції тощо. Пропонуються різноманітні види занять — шоу, вернісаж, конференція, аукціон обрядових дійств. Доцільно проводити рольові ігри — сесія мистецтвознавців, зустріч інопланетних митців. Теми виховних завдань спрямовані на розвиток не тільки нових образів та ідей, а включають у себе загальнолюдські цінності. До них відносяться створення проектів (колективні форми роботи) з оформлення інтер’єра не лише у своїй школі, а й в інших навчальних закладах, виготовлення подарунків, сувенірів як благодійної допомоги ветеранам, громадянам похилого віку, дітям-інвалідам, сиротам тощо. Виїзд і проведення уроків образотворчого мистецтва, підготовлені учнями за своїм розробленим планом, і пропозиції тем уроків (роль учителя, митця та інше). Проведення конференцій зі своїх надбань у мистецтві. Розглянемо тему «Створення проекту. Оформлення ви-ставки дитячих малюнків» (робота у групах). Це завдання несе в собі дух змагання. Дітям дуже подобається перемагати, коли їм довіряють, дають можливість самостійно вирішити якесь питання, поставлену перед ними задачу. Самостійне вирішення завдання школярем спрацьовує на активне творення, видумування чогось нового, тобто він робить відкриття. Це дає йому впевненість у своїх можливостях. Учитель допомагає учням у визначенні критеріїв, які дадуть змогу вибрати кращий проект, заохочувальні номінації для інших проектів; демонструє послідовність виконання проекту, ескізи готових проектів, зразки шрифтів і шрифтових композицій; роздає проспекти із планом проектування. Завдання передбачає декілька етапів у досягненні мети. Назва проекту. Тема виставкових робіт. Визначення форми та кольору шрифту. Оформлення малюнків. Розробка схеми розташування у приміщенні. Виготовлення ескізу каталогу виставки, запрошення. Форма проведення виставки (аукціон, благодійна, ярмарок тощо). Підібрати музичне оформлення. Основне завдання уроку — навички написання шрифту, його розташування на аркуші паперу, підбір кольору та форми. Тобто таке звичайне завдання, подане в інтерактивній формі, учні виконають із творчим підходом, мобілізують усю свою фантазію та уяву.
Творчий розвиток особистості на заняттях образотворчого мистецтва — це засвоєння нею необхідних художніх навичок і прийомів, розвиток фантазії та уяви, тобто усвідомлення сутності явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності особистості моральним та естетичним вимогам, що вироблені людською культурою. Інтерактивні форми сприяють такому розвитку школярів і тим самим забезпечують самостійний пошук різноманітних зв’язків, художніх співставлень, аналогій, паралелей між видами мистецтв і дійсністю, наслідком яких має стати формування в особистості здатності цілісно бачити та сприймати світ, що зумовлює високий потенціал творчості, виховуватиме потребу в художньо-творчій самореалізації, сприятиме духовному самовдосконаленню.

Гра «Намалюй ціле»

Обладнання:. Розрізані картинки із зображенням добре знайомих дітям предметів (з різною конфігурацією разрізу), папір, фломастери або олівці (чорні або коричневі).
Хід гри. Педагог розкладає перед дитиною розрізану картинку і просить намалювати цілу картинку, не складаючи її. Дитина малює, а потім називає предмет, який намалювала. Після цього педагог просить скласти картинку і знову намалювати її.

Вправа «Погляд в майбутнє»

Мета: розвиток уяви, зображувальних навичок, активізація мислення і мови.
Педагог:: «Діти, ніхто з нас не може знати, що нас чекає в майбутньому Я маю на увазі те далеке майбутнє, що прийде років через 100 або 200. Давайте виступимо в ролі письменників-фантастів і придумаємо опис і малюнок. Ви можете намалювати автомобіль майбутнього або будинок, в якому житимуть люди в майбутньому. Також можете намалювати космічний корабель, фантастичний пейзаж або іншу планету, котру відкриють у майбутньому..(Після закінчення малюнку діти розказують про свої роботи)
Найважливішим джерелом дитячої фантазії є емоції. Почуття завжди прагнуть втілитись у певні образи. Наявність емоційного зв`язку між фантазією та реальністю вимагає від педагога створювати два види умов для дитячого образотворчого мистецтва. Спочатку треба будити в учнів емоційне ставлення до завдань, а потім, коли емоції вже діють, оберігати їх від сторонніх перешкод і власного несвоєчасного втручання. Почуття легко «налякати», а разом з ними зникнуть і певні наявні у дітей образи і фантазії. Досвід, знання, переконання дорослої людини можуть не тільки збагачуватись дитячою фантазією, а й бути для неї гальмом. Навчити акту творчості неможна. Він не підкоряється жодним правилам і вказівкам, вимагає особливого стану, який безпосередньо залежить від індивідуальності дитини. Але це зовсім не означає, що педагог не може сприяти його створенню та прояву у дітей, розвивати психічні процеси та вміння, які знадобляться для прояву творчості. І допоможуть в цій роботі спеціальні ігри-вправи, тренінги та спеціально організована діяльність на заняттях.

І.І. Омельяненко

2011. Custom text here
Joomla 1.7 templates free by Joomla Template Maker